Реакції гладких м'язів на розтягування
На відміну від скелетних м'язів більшість гладких при розтягуванні часто поводяться не як більш менш пружні, а як пластичні або в'язкопружні тіла. Після початкового зростання напруги, обумовленої пружними властивостями, вони стають пластично податливими; під час цієї наступної за розтягуванням фази напруга спочатку швидко, а потім повільніше падає. Завдяки своїй пластичності гладкий м'яз може бути повністю розслаблений як в укороченому, так і в розтягнутому стані. Наприклад, пластичність сечового міхура у міру його наповнення запобігає надлишковому зростанню внутрішньоміхурового тиску.
У багатьох випадках сильне розтягування веде до активації скорочення, що накладається на тільки що описаний пасивний процес. Воно обумовлене наростаючою при растяженії м'язи деполяризацією пейсмекерних кліток, яка підвищує частоту потенціалів дії. Як говорилося вище, підвищення частоти розряду підсилює скорочення. Скорочення, що активується розтягуванням, грає важливу роль в ауторегуляциі тонусу артеріол, а також забезпечує автоматичне спорожнення сечового міхура, що наповнився, в тих випадках, коли нервова регуляція цього процесу відсутня в результаті пошкодження спинного мозку.
Коефіцієнт корисної дії
Гідроліз одного моля АТФ дає приблизно 48 кДж енергії. Одна¬ко лише близько 40-50% її перетворюється на механічну енергію роботи, а останні 50-60% розсіюються у вигляді тепла при запуску (початкова теплота)...
Дивіться також
Відновлення функцій після пошкоджень рухової системи
Травми рухових структур головного і спинного мозгат -частий результат дорожніх випадків або гострих порушень кровообігу. При пораненнях спинного мозку часто спостерігається двосторонній параліч ніг {параплегія) або навіть всіх чотирьох кінцівок... | Рухова кора і рухова поведінка
Активація нейронів рухової кори під час засвоєних рухів. Анатомічні дослідження і досліди із стимуляцією і пошкодженнями кори дають хоча і важливі, але лише непрямі відомості про участь її рухової області... |
Низхідні дороги рухових центрів ствола мозку
Крупноклеточная (магноцеллюлярная) частина червоного ядра (nucleus ruber), вестибулярні ядра, медіальні частини ретикулярної формації і дах (tectum) середнього мозку складають рухові стволові центри, які регулюють спінальниє рухові механізми за допомогою своїх...
|